Нещодавно я делегувала іншому членові команди написання звіту для донора. Для цього я приділила біля години на пояснення процедур та процесів. Створення звіту кожного місяця бере в мене мінімум п’ять годин. Людина написала звіт майже ідеально, і для неї то був новий рівень задач, більш цікавий. Таким чином те, що для мене є рутиною, для іншого стало викликом.
Із зростанням команди особливо гостро відчуваєш, що вміння делегувати – критична навичка. Але як цьому навчитися?
«Я ж витрачу більше часу на пояснення іншому, мені простіше зробити самій».
«Це одне швидке завдання, зроблю табличку самотужки».
«Мені доведеться потім переробляти за іншою людиною, це буде довше».
«Ти що, сама не подужаєш?»
І все в такому дусі.
Мені буквально доводиться хапати себе за руку, щоб не робити завдання замість інших. Я фіксую, коли виконую задачу, яку могла б делегувати.
Мені дуже хочеться «показати як правильно», «зробити швидше». Наразі дійшла таких проміжних розумінь:
— Коли я делегую й витрачаю час на пояснення, виконання цього завдання у перші рази буде (можливо) гальмуватися. Але у довготерміновій перспективі я зекономлю час, бо не виконуватиму більше це завдання.
— Делегування напряму пов’язане з довірою в команді. Неможливо й непотрібно все контролювати.
— Делегування – це не скидання власних задач на інших.
— Новий виклик для члена команди й можливість його/її зростання.
— Делегування допомагає оптимізувати роботу, не лише вивільнюючи твій час на інші речі, але також вмикаючи експертизу інших членів команди.
— Це можливість отримати інше рішення задачі, яку ти весь час вирішуєш за допомогою одного патерну. Не факт, що ти розв’язуєш задачу ефективніше за інших.
Можливі рішення:
— Прописати свої зони відповідальності, а також задачі, які я виконую, але можу делегувати. Те саме може зробити команда, щоб усі вчилися цій суперсилі.
— Занотовувати, коли ти могла, але не делегувала задачу, й коли ти делегувала. Просто звертати увагу на це явище.
— Шукати людей, яким можна делегувати, серед команди. Або розширюватися, або оптимізуватися, або відмовлятися від задачі.
