Чернігівська екологічна ініціатива «Еко Місто» почала активно впроваджувати європейський досвід міського городництва. Ми розпитали її керівника Сергія Безбородька: як цей досвід можуть використовувати українські еко-активісти?
– Що найголовніше й найцікавіше у роботі «Еко Міста». Які основні досягнення й упізнавані фішки?
– «Еко Місто» – відносно молода організація, нам усього два роки. Але до цього ми більше двох років організовували у Чернігові волонтерські акції та екологічні фестивалі.
На самому початку завзято збирали сміття в лісі, парках, на береговій лінії. Організували більш ніж 30 толок. Відсортували та здали на переробку десятки тон скла, кілька тон пластику. Очистили головні рекреаційні зони у Чернігові.
Потім поставили собі за мету вирішити питання з небезпечними відходами у місті. Після нашої адвокаційної кампанії Чернігівська міська рада додала у програму з покращення екології заходи з безпечного збору, зберігання та утилізації відпрацьованих батарейок, ртутних ламп, термометрів.
– Що вирізняє організацію з-поміж інших екологічних ініціатив?
– Ми з волонтерами паралельно працюємо зі школярами, проводимо просвітницькі лекції, мотиваційні акції. За три роки діти з батьками зібрали більш ніж 300 000 відпрацьованих батарейок! Це дуже класний результат. Мабуть, головне, що нас вирізняє – це залучення великої кількості містян до вирішення екологічних проблем. Робимо локальні зміни для глобального впливу.
– Яка ваша робота в «Еко Місті»?
– Особисто я – один із засновників організації. Офіційно – голова правління. Але у нас поки немає постійного фінансування, штатних працівників, тож поєднувати доводиться багато ролей. Мої сильні сторони – це креатив, ідеї, комунікації. У звичайному ж житті я – професійний фотограф. Досвід спілкування і якісна візулізація заходів нам дуже допомагає.
– Улітку ви з командою урбаністів, активістів та садівників з України в рамках програми «Meet Up: Німецько-Українські зустрічі молоді» з’їздили в Берлін. Що то була за програма? Кого туди запрошували й що головне вона дала українським учасникам?
– У цьому проекті, який підтримав фонд «EVZ», ми з партнерами з «Multiplicities» виступали організаторами стажування. Це наш перший такий досвід. Ми знайомили молодих екологів, урбаністів, архітекторів з Німеччини та України та залучали їх до взаємодії.
Тижневе стажування у Берліні було суцільним натхненням. Відвідували публічні простори, парки, урбан-ферми, проекти співвласників багатоквартирних будинків та інші низові ініціативи. Працювали з професором університету урбаністики – у контексті розвитку міського простору через залучення людей.
– Якось використали цей досвід після повернення додому?
– У Чернігові на нас чекала більш практична частина – партиципаторна кампанія для парку «Березовий гай» і підготовка концепції розвитку рекреаційної зони.
Ми займаємося цим парком вже близько двох років. Прибрали стихійні звалища, разом з сусідами відстоювали частину парку від забудови, висадили близько 200 нових дерев, а тепер мріємо покращити інфраструктуру. Мені дуже подобається цитата: «Неможливо змінити людину, але можна змінити простір навколо неї – і вона сама зміниться». Таким шляхом ми й ідемо у розвитку нашої громади. І я вже бачу реальні зміни!
– Якими найцікавішими німецькими досвідами міського городництва (і можливо, якимось іншими) хотілося би поділитися з нашими урбаністами та еко-активістами? Що там робиться такого, що варто було би впроваджувати нам?
– Міські городи у Німеччині – потужні центри соціальної активності. Нам важко у це повірити, але саме такі місця збирають сусідів та активістів для спільної роботи щодня. Ми відвідали найбільші міські ферми Himmelbeet та Prinzessinnengarten. І одночасно із нами там було сотні інших людей! Як великий мурашник. Вони вирощують разом їжу, влаштовують сусідські свята, дискусії та лекції. Для дітей проводять навчальні та практичні тури.
Взагалі те, що нас вразило у Берліні – це дбайливе ставлення німців до кожного сантиметру міського простору. Важко знайти куточок, який би не був облаштований і не виконував би якусь свою функцію. І одночасно із великою кількістю об’єктів сучасної архітектури – у Берліні дуже багато місць, які створені власноруч містянами. Вони трошки «хіповські» і неохайні, але дуже прості, дешеві і функціональні. Саме такий тренд зараз у Німеччині, на першому місці екологічність і сталість.
– Після повернення ви організовували сусідський Фестиваль «Шумить гай» у Чернігові. Що там відбувалося найцікавішого?
– Фестиваль «Шумить гай» був частиною нашого молодіжного проекту – і організовували ми його разом з друзями з Німеччини у тому ж парку.
Розпочали з нічного показу документальних стрічок про права людини, екологію, громадянське суспільство. Вдень організували публічну дискусію щодо розвитку зеленої зони. Далі продовжили з невеличкими воркшопами у різних куточках гаю. З дітьми готували майданчик для ленд-арту, змайстрували декілька шпаківень, заклали першу пермакультурну теплу грядку на майбутньому громадському городі. Насамкінець – музичний концерт. Логічне завершення і справжній емоційний пік вечору. Акустична та електронна музика.
Таке у парку було вперше. Нам дуже хочеться повністю показати його потенціал і надихнути спільноту на зміни!
– Які є плани на майбутнє?
– Зараз ми з командою продовжуємо працювати над концепцією розвитку парку «Березовий гай». Нещодавно отримали підтвердження про допуск до конкурсу «Бюджету участі» з проектом реконструкції парку. У вересні та жовтні продовжимо облаштування першого у Чернігові громадського городу, використаємо весь накопичений досвід. Тож, все розвивається логічно і послідовно.
– Як зацікавлені люди можуть долучитися до розвитку міських просторів? Зокрема, разом із «Екомістом»?
– Ми відкриті до співпраці і радо чекаємо на волонтерських заходах усіх, хто розділяє наші цінності екологічності та альтруїзму. Дізнаватися про них можна на нашій фб-сторінці або підписавшися на нашу мейл-розсилку.
Робити добрі справи легко і дуже приємно!
